Напевно, більшість з нас хоча б раз чула у своєму житті знамениту фразу Каменяра: “Що більше мов знаєш, то більше ти людина”. Золоті слова! А правдивість і доречність цього твердження у XXI столітті як ніколи очевидна
Але що ж робити, коли час і можливість для навчання є, а от стимулу та сил на те, щоб “ближче позйомитись” з новою мовою, не вистачає?.. Тут два виходи. Або, похнюпившись, скласти руки, або спробувати зрозуміти, у яких місцях стратегію з вивчення мови потрібно, так би мовити, “підлатати”. Хочемо виділити
п’ять причин, що зводять нанівець усі старання. Подумайте, можливо щось із цього списку притаманне вам?..
Ціль у зоні видимості! Найголовніше у будь-якій справі — мотивація. Вона як секретний інградієнт, без якого страва вийде або не настільки вдалою, або узагалі несмачною. Тому потрібно чітко усвідомити, для чого усі ці старання. Хтось, можливо, навчається за принципом “освіта заради освіти” і у нього прекрасно все виходить без жодних додаткових стимулів. Що ж, таким людям можна тільки позаздрити. Іншим же краще виокремити мету (“Опановую мову для того, щоб отримати підвищення”, “Вчусь, щоб вільно спілкуватись з коханою людиною її мовою”, “Хочу подорожувати без страху бути неправильно сприйнятим/почутим” тощо) і ні на мить не втрачати її з поля зору.
Поспішиш — людей насмішиш. Знайома приказка, правда? А тепер спробуймо застосувати її до ситуації з мовою. Коли у нас з’являється яке-небудь бажання, мрія, “геніальний план”, ми немов “спалахуємо”, як смолоскип і з таким запалом, такою космічною швидкістю беремось до роботи! Але незабаром… “вигоряємо”. Приміром, перші кілька днів старанно вчимось, запам’ятовуємо нові слова, читаємо по 50 сторінок книги іноземною мовою, дивимось по кілька епізодів серіалу на день, а вже через два тижні то кинемо оком на книжку і відкладемо читання до завтра, то вивчимо удвічі менше слів і таке інше. Чому ж так трапляється? Все просто. Наша проблема у тому, що ми не вміємо помірно використовувати ресурси. Ентузіазм — класна річ, його недолік лиш у тому, що він не безмежний. Тому енергійним “живчикам” краще одразу знизити темп: ліпше вчити небагато, але щоденно, аніж купу всього на початку, після чого – тижневі перерви.
Пам’ять – ворог? От привчили нас у школі до зазубрювання матеріалу — і багато людей тепер страждають від цього. Уявімо, як хтось наполегливо “впихає” у мозок сталі вислови, словосполучення. Як гадаєте, під час розмови наш “Містер Х” багато зможе сказати? Навряд чи, еге ж?.. Замість сухого, бездумного вивчення краще застосувати до нових слів асоціації, до складної лексики — тим паче! Так і навчання легше відбуватиметься, і шанси довго пам’ятати вивчене збільшаться.
Не виходить правильно розмовляти — замовкну на віки вічні. Ніхто не досконалий. Повірте, багато хто робить помилки, спілкуючись чужою мовою, особливо на ранніх етапах. Стратегія “Не хочу зганьбитись, бо не знаю, як це правильно вимовити. Краще вдосконалюватиму це у своїх думках, а не перед людьми” – програшна. Тільки живе спілкування допоможе почути і відчути, де ми припускаємось огріхів та, ясна річ, виправити їх.
Приємне + корисне = double success! Як гадаєте, на кого ви станете схожі, якщо без упину, день за днем, зубритимете граматику, лексику і т.п., не дозволяючи собі ані найменших розваг, відпочинку абощо? Мабуть, пустите коріння у крісло і перетворитесь на розумне, але геть замучене створіння. Гармонія, як і мотивація, як і ентузіазм, має стати частинкою навчання. Наприклад, розібрались зі складними граматичними правилами — влаштуйте невелике свято або просто купіть собі, коханому, шоколадку. Вперше поспілкувались нерідною мовою? Відзначте цю прекрасну подію! Всіляко підбадьоруйте себе у процесі опанування нової мови. Діліться успіхами з друзями, які стовідсотково за вас порадіють і привітають. Переконайтесь, що навчання — це не лише нудна рутина, купа підручників і конспектів, але й чимало приємних вражень!
Софія Пилипчук
За матеріалами: inspired.com.ua
Фото: pexels.com
